|
    Прочтений: 0 Посещений: 45 Дата публикации: 18.4.2026 Притягувала незбагнена сила, До тебе, до твоїх очей, Ти пам*ятаєш? я лиш трішки попросила, Щоб ти прошепотів: люблю; серед ночей. І я впіймаю це, як зіроньку в долоні, І покладу в віршах на пам*ять, на рока, Як добре, що до нас зірки всі благосклонні, Як добре, що надія є така жива, легка. Притягувала незбагнена сила, До тебе, там де ми колись-то стрілись, Я душу, що мов птахом билась, відпустила, Але і там, але і там же ми колись простились. І ось блукаю знову по шляхах далеких, Як що почуєш - вспомни - я тебе любила, Ти тоді вспомни нашіх кроків перших, І є в моїй любові та чудова сила. Я ці вірши пішу для того, щоб почув ти, Бо ти лиш можеш зрозуміти більш всього, Бо лише ти в словах усе збагнеш, тобі відчути Можливо,і розкрити серця таємниць мого. Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Притягувала незбагнена сила
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |