|
    Прочтений: 0 Посещений: 44 Дата публикации: 18.4.2026 Судилося коханню нашому пропасти, Бо я не та і ти не той, вже годі Біжать до тебе, впасти, встати, впасти, Блакить повторює: ну досить, досить, досить! Судилося коханню нашому пропасти, Бо я не та і ти вже більш не той, А чомусь бажається з небес в твої долоні впасти, І щоб ти знову був лиш мій, лиш мій, поряд зі мной... Судилося коханню нашому пропасти, Давай останій раз ми стрінемось в шляхах, Дозволь мені в останнє найкращеє віддати. Бо ти як і тоді в моїх думках, думках...думках... Ваше мнение: Украинская Баннерная Сеть |
{v_xap_link1} {v_xap_link2}
{v_xap_link3} {v_xap_link4} |
Дубищева Людмила - Судилося коханню нашому пропасти
|
Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Ответственность за содержание произведений несут их авторы. При воспроизведении материалов этого сайта ссылка на http://www.libra.kiev.ua/ обязательна. ©2003-2007 LineCore |
Администратор |